Читати всі новини INFO
Ми завжди з великою радістю повідомляємо про всі варті Вашої уваги події з життя Astor School.
Діти навчаються за українською освітньою програмою, поєднаною зі заняттями з бізнес грамотності. Ефективність і якість програм навчання доведена успішними результатами випускників.
В школі вивчаються усі предмети, передбачені державною програмою та необхідні для атестації. Найбільша увага приділяється обраним предметам, до яких дитина має талант та справжній інтерес.
Школа працює в форматі повного дня: 08:00–19:00. Після уроків – додаткові заняття улюбленими предметами, спортом, творчістю та підготовка домашнього завдання.
Після уроків діти беруть участь у дискусіях, майстер-класах, лідерських та наукових клубах, працюють над проектами, займаються улюбленими видами спорту, музикою, творчістю та активно відпочивають.
Освітня програма для 1-2-х класів ТОВ «Заклад освіти «АСТОР»
(складено на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня під керівництвом Савченко О.Я., затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 21.03.2018 № 268)
Загальні положення освітньої програми
Освітня програма ТОВ «Заклад освіти «АСТОР» (далі – ЗО «Астор») І ступеня (початкова освіта) для 1-2-х класів розроблена на основі Типової освітньої програм закладів загальної середньої освіти І ступеня, на виконання Закону України «Про освіту», Концепції Нової української школи (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 №988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа», Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (1-2 класи), листа МОН України від 22.05.2018 №1/9-332 «Щодо затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти», наказу МОН України від 21.03.2018 №268 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти».
Освітня програма окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти (далі – Державний стандарт).
Освітня програма визначає:
Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів складає 805 годин/навчальний рік (1 клас), 875 годин/навчальний рік (2 клас).
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані (Додаток 1). У закладі передбачено варіант навчального плану початкової школи з українською мовою навчання.
Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план початкової школи передбачає реалізацію освітніх галузей Державного стандарту початкової освіти через структурування змісту початкової освіти на засадах інтегрованого підходу у навчанні. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.
У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.
Програму побудовано із врахуванням таких принципів:
˗ дитиноцентрованості і природовідповідності;
˗ узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання; ˗ науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
˗ наступності і перспективності навчання; ˗ взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;
˗ логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
˗ можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;
˗ творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
˗ адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.
Освітню програму ЗО «Астор» укладено за основними освітніми галузями.
Мовно-літературна освітня галузь (українська мова, іноземна (англійська мова) ставить за мету розвиток особистості дитини засобами різних видів мовленнєвої діяльності, формування ключових, комунікативної та читацької компетентностей; розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому й суспільному житті, у міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей.
У початковому курсі мовно-літературної освіти виділено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища».
Змістові лінії реалізуються через такі інтегровані курси і навчальні предмети:
1 клас – інтегрований курс «Навчання грамоти».
Математична галузь (математика) ставить за мету різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій засобами математичної діяльності, формування математичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.
Реалізація мети і завдань початкового курсу математики здійснюється за такими змістовими лініями: «Числа, дії з числами. Величини», «Геометричні фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними», «Математичні задачі і дослідження».
До програми подано орієнтовний перелік додаткових тем для розширеного вивчення курсу. Додаткові теми не є обов’язковими для вивчення. Учитель може обрати окремі теми із пропонованих або дібрати теми самостійно з огляду на методичну доцільність та пізнавальні потреби учнів. Результати вивчення додаткових тем не підлягають оцінюванню.
Громадянська та історична, соціальна та здоров’язбережувальна, природнича освітні галузі («Я досліджую світ») можуть реалізовуватись окремими предметами або в інтегрованому курсі за різними видами інтеграції (тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах однієї галузі; на інтегрованих уроках, під час тематичних днів, в процесі проектної діяльності) за активного використання міжпредметних зв’язків, організації різних форм взаємодії учнів. Для розв’язання учнями практичних завдань у життєвих ситуаціях залучаються навчальні результати з інших освітніх галузей.
Навчальна програма «Я досліджую світ» ставить за мету особистісний розвиток молодших школярів на основі формування цілісного образу світу в процесі засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему інтегрованих знань про природу і суспільство, ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької поведінки, які характеризують здатність учнів розв’язувати практичні задачі.
Тематичну основу курсу складають змістові лінії, які визначені Державним стандартом початкової освіти і охоплюють складники названих вище галузей в їх інтегрованій суті, а саме:
«Людина» (пізнання себе, своїх можливостей; здорова і безпечна поведінка);
«Людина серед людей»(стандарти поведінки в сім’ї, в суспільстві; моральні норми; навички співжиття і співпраці);
«Людина в суспільстві» (громадянські права та обов’язки як члена суспільства, пізнання свого краю, історії, символів держави.);
«Людина і світ» (толерантне ставлення до різноманітності світу людей, культур, звичаїв);
«Людина і природа» (пізнання природи; взаємозв’язок об’єктів і явищ природи; рукотворний світ людини; відповідальна діяльність людини у природі; роль природничих знань і технологій у житті людини; залежність між діяльністю людини і станом довкілля).
Технологічна освітня галузь (дизайн і технології) ставить за мету розвиток особистості дитини засобами предметно-перетворювальної діяльності, формування ключових та предметної проектно-технологічної компетентностей, необхідних для розв’язання життєвих проблем у взаємодії з іншими, культурного й національного самовираження.
Реалізація мети і завдань навчального предмета здійснюється за такими змістовими лініями: «Інформаційно-комунікаційне середовище», «Середовище проектування», «Середовище техніки і технологій», «Середовище соціалізації».
Мистецька освітня галузь (мистецтво) ставить за мету всебічний художньо-естетичний розвиток особистості дитини, освоєння нею культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької спадщини; формування ключових, мистецьких предметних та міжпредметних компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті.
Реалізація поставленої мети здійснюється за змістовими лініями: «художньо-творча діяльність», «сприймання та інтерпретація мистецтва», «комунікація через мистецтво», які окреслюють одну з моделей досягнення загальних цілей освітньої галузі та розкривають основну місію загальної мистецької освіти.
Мистецька освітня галузь реалізується через окремі курси «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво».
Фізкультурна освітня галузь (фізична культура) ставить за мету всебічний фізичний розвиток особистості учня засобами фізкультурної та ігрової діяльності, формування в молодших школярів ключових фізкультурних компетентностей, ціннісного ставлення до фізичної культури, спорту, фізкультурно-оздоровчих занять та виховання фізично загартованих і патріотично налаштованих громадян України.
Зазначена мета реалізується за такими змістовими лініями: «Рухова діяльність», «Ігрова та змагальна діяльність». Дана галузь може реалізовуватися в т.ч. окремим вивченням хореографії, різних видів спорту.
У початковій школі може здійснюватися поділ класів на групи при вивченні окремих предметів відповідно до чинних нормативів.
При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1 класі – 35 хв., 2 класі – 40 хв.
Відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.
Навчальний план для 1-2 класів на 2019/2020 навчальний рік складено на основі типової освітньої програми, розробленої під керівництвом О. Я. Савченко. Варіативна складова навчального плану визначена закладом самостійно, відповідно до наказу МОН України від 21.03.2018 №268 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти». У ній враховано особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення, що відображено в навчальному плані.
Навчальний час, передбачений на варіативну складову у 1-му класі використаний на підсилення предметів інваріантної складової – іноземна мова (1 година); у 2-му класі з метою розвитку підприємливості та фінансової грамотності додано предмет – фінансова грамотність (1 година на тиждень);
Гранична наповнюваність класів встановлена відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» та статутом ЗО «Астор».
Навчальний план зорієнтований на роботу початкової школи за 5-денним навчальними тижнем.
Очікувані результати навчання здобувачів освіти.
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі.
Освітня програма має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:
1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
2) здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.
Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами. Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Освітньої програми рекомендується використовувати внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації..
Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.
Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.
Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.
Форми організації освітнього процесу
Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досягаються через використання інтерактивних форм і методів навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час тощо.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
.Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.
Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.
Навчальні досягнення здобувачів у 1-2-х класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню.
Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.
Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.
Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:
Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
Освітня програма початкової освіти ЗО «Астор» передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.
Реалізація освітньої програми забезпечує всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.
Додаток №1
(складений відповідно до Типових навчальних планів початкової школи, затверджених наказом
МОН України від 21.03.2018 № 268 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти»)
Навчальний план для 1-2-х класів
2019-2020 навчальний рік
| Освітні галузі | Навчальні
предмети |
Кількість годин на тиждень | |
| 1 клас | 2 клас | ||
| Інваріантна частина | |||
| Мови і літератури | Українська мова | 7 | 7 |
| Іноземна мова (англійська) | 2 | 3 | |
| Математика | Математика | 4 | 4 |
| Природнича, громадянська та історична, соціальна і здоров’язбережувальна | Я досліджую світ | 3 | 3 |
| Мистецька | Музичне мистецтво | 1 | 1 |
| Образотворче мистецтво | 1 | 1 | |
| Технологічна | Дизайн і технології | 1 | 2 |
| Фізкультурна | Фізична культура | 3 | 3 |
| Разом | 19+3 | 21+3 | |
| Варіативна частина | |||
| Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять, | 1 | 1 | |
| Іноземна мова (англійська) | 1 | 1 | |
| Гранично допустиме тижневе навчальне
навантаження на учня (за санітарними нормами) |
20 | 22 | |
| Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи) | 23 | 25 | |
Директор ТОВ «Заклад освіти «Астор» Піллероа Мадана А.А.
Освітня програма для 3–4-х класів ТОВ «Заклад освіти «АСТОР»
(складено на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №407)
Загальні положення освітньої програми
Освітня програма ТОВ «Заклад освіти «АСТОР» (далі – ЗО «Астор») школи І ступеня (початкова освіта) для 3-4 класів розроблена на виконання Закону України «Про освіту», Концепції Нової української школи (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 №988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа», Постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 №462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» (3-4 класи), наказу МОН України від 20.04.2018 №407 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня».
Освітня програма окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової загальної освіти (далі – Державний стандарт).
Освітня програма визначає:
Загальний обсяг навчального навантаження та тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 3-4-х класів складає 1820 годин/навчальний рік:
для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік,
для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік.
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані для 3-4 класів ЗО «Астор» (Додаток 1.). Передбачено варіант навчального плану початкової школи з українською мовою навчання.
Освітня програма дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти (3-4 класи), встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. У навчальному плані початкової школи передбачено реалізацію освітніх галузей Державного стандарту початкової освіти через структурування змісту початкової освіти на засадах інтегрованого підходу у навчанні. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.
Перелік освітніх галузей
Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:
Освітня галузь «Мови і літератури» з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальному плані реалізується через окремі предмети «Українська мова (мова і читання)», «Іноземна мова».
Освітні галузі «Математика», «Природознавство» реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, – «Математика», «Природознавство».
Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується предметом «Я у світі».
Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура» реалізується окремими предметами «Основи здоров’я» та «Фізична культура». Дана галузь може реалізовуватися в т.ч. окремим вивченням хореографії чи різних видів спорту.
Освітня галузь «Технології» реалізується через окремі предмети «Трудове навчання» та «Інформатика».
Освітня галузь «Мистецтво» реалізується окремими предметами «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво».
Варіативна складова навчального плану визначена закладом самостійно, відповідно до наказу МОН України від 20.04.2018 №407. У ній враховано особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення, що відображено в навчальному плані.
Варіативна складова навчального плану використовується:
– для підсилення предмету інваріантної складової – іноземна мова (+1 година на тиждень);
– з метою розвитку підприємливості та фінансової грамотності додано предмет – фінансова грамотність (1 година на тиждень);
У початковій школі може здійснюватися поділ класів на групи при вивченні окремих предметів відповідно до чинних нормативів. При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 3-4 класах – 40 хвилин.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.
Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» та статутом ЗО «Астор».
Навчальні плани зорієнтовані на роботу початкової школи за 5-денним навчальними тижнем.
Очікувані результати навчання здобувачів освіти.
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.
Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.
Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»). Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.
Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.
Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.
Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів (Додаток 2).
Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.
Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:
Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
Освітня програма початкової освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.
Реалізація освітньої програми початкової освіти ЗО «Астор» забезпечує формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для її успішної життєдіяльності, а саме:
На основі Освітньої програми складено навчальний план, що конкретизує організацію освітнього процесу.
Додаток 1
(складений за додатком 1 Типових навчальних планів початкової школи, затверджених наказом МОН України від 20.04.2018 №407 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня»)
Навчальний план для 3-4-х класів
2019-2020 навчальний рік
| Освітні галузі | Навчальні предмети | Кількість годин на тиждень | |
| 3 кл. | 4 кл. | ||
| Мови і літератури
(мовний і літературний компоненти) |
Українська мова | 7 | 7 |
| Іноземна мова (англійська) | 2 | 2 | |
| Математика | Математика | 4 | 4 |
| Природознавство | Природознавство | 2 | 2 |
| Суспільствознавство | Я у світі | 1 | 1 |
| Мистецтво | Музичне мистецтво | 1 | 1 |
| Образотворче мистецтво | 1 | 1 | |
| Технології | Трудове навчання | 1 | 1 |
| Інформатика | 1 | 1 | |
| Здоров’я і фізична культура | Основи здоров’я | 1 | 1 |
| Фізична культура | 3 | 3 | |
| Разом | 21+3 | 21+3 | |
| Варіативна частина | |||
| Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять | 2 | 2 | |
| Фінансова грамотність | 1 | 1 | |
| Іноземна мова (англійська) | 1 | 1 | |
| Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня | 23 | 23 | |
| Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи) | 26 | 26 | |
Директор ТОВ «Заклад освіти «Астор» Піллероа Мадан А.А.
Додаток 2
Перелік навчальних програм
(затверджені наказом МОН України від 29.05.2015 № 584)
Освітня програма для 5-6, 8 класів ТОВ «Заклад освіти «АСТОР»
(складено на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №405)
Загальні положення освітньої програми
Освітня програма ТОВ «Заклад освіти «АСТОР» (далі – ЗО «Астор») базової середньої освіти для 5-6, 8 класів розроблена на виконання Закону України «Про освіту», ст.15 Закону України «Про загальну середню освіту», Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» та складена на підставі типової освітньої програми, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня».
Освітня програма базової середньої освіти для 5-6, 8 класів ЗО «Астор» окреслила рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).
Освітня програма 5-6, 8 класів визначає:
– загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення, які подані в рамках навчального плану;
– очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в таблиці 18 наказу МОН України від 20.04.2018 № 405;
– пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН;
– рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
– вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за Освітньою програмою.
Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-6, 8 класів складає 3412,5 годин/навчальний рік: для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік, для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік, для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік, Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані для 5-6, 8 класів (Додатки 1-2).
У 5, 8 класах навчальний план складено відповідно до Типової освітньої програми ЗЗЗС ІІ ступеня з навчанням українською мовою та вивченням двох іноземних мов.
Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти (5-9 класи), встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. У навчальному плані передбачено реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети (Додаток 3). Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.
Варіативна складова навчального плану визначена закладом самостійно, відповідно до наказу МОН України від 20.04.2018 №405. У ній враховано особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення, що відображено в навчальному плані.
Варіативна складова навчального плану використовується на підсилення предметів інваріантної складової:
Варіативність змісту базової середньої освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо. Повноцінність базової середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових.
Навчальний план зорієнтований на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем з українською мовою навчання, складений з урахуванням гранично допустимого навантаження та містить усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом Типової освітньої програми.
Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» та статутом ЗО «Астор». Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно нормативів та статуту закладу.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.
Очікувані результати навчання здобувачів освіти
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
| № з/п | Ключові компетентності | Компоненти |
| 1 | Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами | Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.
Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем |
| 2 | Спілкування іноземними мовами | Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.
Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов. Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти. |
| 3 | Математична компетентність | Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.
Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв’язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації |
| 4 | Основні компетентності у природничих науках і технологіях | Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.
Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу |
| 5 | Інформаційно-цифрова компетентність | Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.
Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів |
| 6 | Уміння вчитися впродовж життя | Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.
Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії |
| 7 | Ініціативність і підприємливість | Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.
Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі) |
| 8 | Соціальна і громадянська компетентності | Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.
Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту |
| 9 | Обізнаність і самовираження у сфері культури | Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).
Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва |
| 10 | Екологічна грамотність і здорове життя | Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.
Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя |
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:
– організацію навчального середовища – зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
– окремі предмети – виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
– предмети за вибором;
– роботу в проектах;
– позакласну навчальну роботу і роботу гуртків, студій.
| Наскрізна лінія | Коротка характеристика |
| Екологічна безпека й сталий розвиток | Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.
Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі. |
| Громадянська відповідальність | Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.
Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст – бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень. |
| Здоров’я і безпека | Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.
Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій. |
| Підприємливість і фінансова грамотність | Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).
Ця наскрізна лінія пов’язана з розв’язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів. |
Необхідною умовою формування компетентностей у закладі є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх у нові ситуації.
Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за даною освітньою програмою
Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року, повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.
Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.
Перелік освітніх галузей
Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:
Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах (Додаток 3).
Освітня галузь «Мови і літератури» у навчальному плані реалізується через окремі предмети «Українська мова», «Українська література», «Іноземна мова», «Зарубіжна література».
В межах галузі «Суспільствознавство» у 5-му класі вивчатиметься курс «Історія України (Вступ до історії)», у 6-му – інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України», у 8 класі – предмети «Історія України» та «Всесвітня історія».
Освітня галузь «Мистецтво» реалізується у 5-6 класах через окремі курси «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво», у 8 – через інтегрований курс «Мистецтво».
Освітня галузь «Математика» реалізується через окремі предмети «Математика» (5-6 класи), «Алгебра» та «Геометрія» (8 клас).
В межах галузі «Природознавство» у 5-му класі вивчається предмет «Природознавство», у 6,8-х класах – предмети «Біологія» та «Географія», у 8 класі – предмети «Фізика» та «Хімія».
Освітня галузь «Технології» реалізується через окремі предмети «Технології» та «Інформатика».
Враховуючи кадрове та матеріально-технічне забезпечення заклад може обирати різні модулі для вивчення предмета «Трудове навчання»:
В межах галузі «Здоров’я і фізична культура» вивчаються окремі предмети «Основи здоров’я» та «Фізична культура».
Змістове наповнення предмета «Фізична культура» заклад формує самостійно з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій. Враховуючи кадрове та матеріально-технічне забезпечення обрано такі модулі для вивчення предмета «Фізична культура»:
Через варіативні модулі можуть реалізовуватись не лише окремі види спорту, а й ритміка, хореографія, пластика, фітнес, йога тощо.
Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань закладу. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів “Фізична культура” та “Основи здоров’я”, а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.
Для недопущення перевантаження учнів буде враховуватися їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). Так, за рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.
Форми організації освітнього процесу
Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:
– формування компетентностей;
– розвитку компетентностей;
– перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
– корекції основних компетентностей;
– комбінований урок та інші.
Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, проектна діяльність тощо.
З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття або заняття з проектної діяльності. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття – це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв’язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об’єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.
Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.
Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.
Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).
Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.
Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти
Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:
Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
В освітній програмі ЗО «Астор» для 5-6, 8 класів (базова середня освіта) передбачено досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.
Освітня програма сформована на основі Типової освітньої програми, не потребує окремого затвердження центральним органом забезпечення якості освіти. Її схвалює педагогічна рада закладу освіти та затверджує директор. Окрім освітніх компонентів для вільного вибору учнями, які є обов’язковими, за рішенням закладу вона може містити інші компоненти, зокрема корекційно-розвитковий складник. Дана освітня програма та перелік освітніх компонентів, оприлюднюються на веб-сайті закладу.
На основі Освітньої програми ЗО «Астор» складено навчальний план, що конкретизує організацію освітнього процесу.
Додаток 1
(складений за таблицею 10 (з навчанням українською мовою та вивченням двох іноземних мов) Типової освітньої програми ЗЗСО ІІ ступеня, затверджених наказом МОН України від 20.04.2018 р. № 405)
Навчальний план для 5, 8 класів (з вивченням двох іноземних мов)
2019-2020 навчальний рік
| Освітні галузі | Навчальні предмети | 5 кл. | 8 кл. |
| Кількість годин
на тиждень |
|||
| Інваріантна частина | |||
| Мови і література | Українська мова | 3,5+0,5 | 2+1 |
| Українська література | 2 | 2 | |
| Перша іноземна мова (англійська) | 3+1 | 2+1 | |
| Друга іноземна мова (французька) | 2 | 2 | |
| Зарубіжна література | 2 | 2 | |
| Суспільствознавство | Історія України | 1 | 1,5+0,5 |
| Всесвітня історія | – | 1 | |
| Основи правознавства | – | – | |
| Мистецтво | Музичне мистецтво | 1 | – |
| Образотворче мистецтво | 1 | – | |
| Мистецтво / музичне мистецтво, образотворче мистецтво | – | 1 | |
| Математика | Математика | 4 | – |
| Алгебра | – | 2 | |
| Геометрія | – | 2 | |
| Природознавство | Природознавство | 2 | – |
| Біологія | – | 2 | |
| Географія | – | 2 | |
| Фізика | – | 2 | |
| Хімія | – | 2 | |
| Технології | Трудове навчання | 2 | 1 |
| Інформатика | 1 | 2 | |
| Здоров’я і
фізична культура |
Основи здоров‘я | 1 | 1 |
| Фізична культура | 3 | 3 | |
| Разом | 25,5+3 | 29,5+3 | |
| Варіативна частина | |||
| Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації , з них: | 2,5 |
3,5 |
|
| Фінансова грамотність | 1 | 1 | |
| Гранично допустиме навчальне навантаження | 28 | 33 | |
| Всього (без урахування поділу класів на групи) | 28+3 | 33+3 | |
Директор ТОВ «Заклад освіти «Астор» Піллероа Мадан А.А.
Додаток 2
(складений за таблицею 1 Типової освітньої програми ЗЗСО ІІ ступеня, затверджених наказом МОН України від 20.04.2018 р. № 405)
Навчальний план для 6 класу
2019-2020 навчальний рік
| Освітні галузі | Предмети | Кількість годин на тиждень у класі | |
| 6 | |||
| Мови і літератури | Українська мова | 3,5+0,5 | |
| Українська література | 2 | ||
| Іноземна мова | 3+1 | ||
| Зарубіжна література | 2 | ||
| Суспільство-знавство | Історія України | 1 | |
| Всесвітня історія | 1 | ||
| Основи правознавства | – | ||
| Мистецтво* | Музичне мистецтво | 1 | |
| Образотворче мистецтво | 1 | ||
| Мистецтво | – | ||
| Математика | Математика | 4 | |
| Алгебра | – | ||
| Геометрія | – | ||
| Природо-знавство | Природознавство | – | |
| Біологія | 2 | ||
| Географія | 2 | ||
| Фізика | – | ||
| Хімія | – | ||
| Технології | Трудове навчання | 2 | |
| Інформатика | 1+1 | ||
| Здоров’я і фізична культура | Основи здоров’я | 1 | |
| Фізична культура** | 3 | ||
| Разом | 26,5+3 | ||
| Варіативна частина | |||
| Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації , з них: | 3,5 | ||
| Фінансова грамотність | 1 | ||
| Гранично допустиме навчальне навантаження | 30 | ||
| Всього (без урахування поділу класів на групи) | 30+3 | ||
Директор ТОВ «Заклад освіти «Астор» Піллероа Мадан А.А.
Додаток 3
Перелік навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (5-9 класи, базова середня освіта), затверджені наказом МОН України від 07.06.2017 №804 )
| № п/п | Назва навчальної програми | Класи, в яких вивчаються предмети |
| 1. | Українська мова | 5-9 |
| 2. | Українська література | 5-9 |
| 3. | Біологія | 6-9 |
| 4. | Всесвітня історія | 6-9 |
| 5. | Географія | 6-9 |
| 6. | Зарубіжна література | 5-9 |
| 7. | Інформатика | 5-9 |
| 8. | Історія України | 5-9 |
| 9. | Математика | 5-9 |
| 10. | Мистецтво | 5-9 |
| 11. | Основи здоров’я | 5-9 |
| 12. | Природознавство | 5 |
| 13. | Трудове навчання | 5-9 |
| 14. | Фізика | 7-9 |
| 15. | Фізична культура | 5-9 |
| 16. | Хімія | 7-9 |
| 17. | Іноземні мови | 5-9 |
| 18. | Основи правознавства | 9 |
